Збаразький замок.

 Перша згадка про Збараж, як укріплене городище у Галичині, що розташувалось на берегах річки Гнізна, припадає на 10століття. Згадується про нього у хроніці польського автора Прокоша.

      Про Збаразький замок уперше згадується в літописах під 1211роком, але нажаль від старого укріплення не залишилось і сліду, адже у 1474 році під стіни міста підійшла татарська орда, жителі Збаража не підкорилися нападникам, тож згоріли разом із фортецею.

      Нове укріплення було зведене у 1626-1631рр. за проектом італійського архітектора Вінченцо Скамоцці на замовлення братів Юрія та Христофора Збаразьких. Після смерті Юрія Збаразького в 1636р. замок перейшов у власність князям Вишневецьким, які й укріпили цю фортецю.

      На замковому дворі було зведено прямокутний двоповерховий палац оздоблений архітектурним декором в ренесансному стилі.

      У 1648 році замок здобули козаки на чолі з Максимом Кривоносом. Та під час турецької війни його знову було зруйновано, після чого маєток відновлюється князем Дмитром Вишневецьким .

      У 17 - 18 столітті доля фортеці була ще сумнішою: руйнування, часта зміна власників, перетворення її на цукроварню та повільний занепад. Відбудований польською громадою після Першої світової війни, замок був пристосований під гімназію, а згодом під краєзнавчий музей.

      Від 1994 Збаразька фортеця оголошена історико - архітектурним заповідником.