Олеський замок

     Кам’яними сторінками історії називають пам’ятки архітектури. Такою цінною пам’яткою є і Олеський замок, розташований неподалік селища Олеська, що на Львівщині.

     Перша згадка про замок в історичних джерелах припадає на 1327 рік. Уже тоді на високому пагорбі, оточеному болотами та трясовиною, височіла фортеця, яка була зведена значно раніше. Коли Київська Русь у 12 столітті розділилася на удільні князівства, цим скористалися монголо-татари. Їх загони дійшли аж до Галицько - Волинського князівства. Татари знищили древній Пліснеськ, що знаходився за 10 км. від Олеська. Ймовірно саме тоді жителі цього містечка заклали на пагорбі серед важкодоступних боліт городище, на місці якого згодом виникла давньоруська фортеця. Дослідники вважають, що збудував замок нащадок Данила Галицького, один із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича – Андрій чи Лев.

     Ця могутня фортеця відігравала важливу роль у боротьбі народу проти поневолювачів. У 15 столітті Олеською твердинею оволоділо військо польського короля Ягайла і вона втрачає значення оборонної споруди і перетворюється на резиденцію магнатських родів.

     Після численних набігів татар замок переходить до родини Даниловичів, останній з яких воєвода Іван Данилович розгорнув будівництво, як самого замку, так і поза ним. При ньому він стає житловою спорудою у стилі італійського Відродження. Це у Івана Даниловича перебував на службі Михайло Хмель – батько Богдана Хмельницького.

     Пізніше Олеська фортеця переходить у володіння польського короля Яна ІІІ Собеського. Він перетворив її на одну із своїх резиденцій та зібрав тут велику кількість матеріальних та художніх цінностей.

Кінець 18 cт. та 19ст. – період занепаду замку…

     У 20 столітті у замку проводиться реставрація і його передають відділу Львівської картинної галереї , яка створила музей-заповідник «Олеський замок».