Підгорецький палац 

  Підгорецький замок – це не звичайний замок , а справжнісінький палац з бастіонними укріпленнями. Знаходиться це архітектурне диво у давньому селі Підгірці, що на Львівщині. Саме поселення у 1440 році польський король Владислав Варненчик подарував Янушу Підгорецькому. Майже двісті років родина Підгорецьких володіла цим селом.

Згодом у 1633 році його викупив великий гетьман Станіслав Конецьпольський, власник м.Броди. Він і вирішив побудувати великий мурований замок у французькому стилі в 1635-1640 рр. за допомогою військового інженера Гійома ле Вассера де Боплана. Триповерховий палац звів королівський архітектор Андреа Дель Аква.

    У другій половині 17 ст. - поч. 18ст. Підгірці належали до родини Конецьпольських, Собєських і у 1720 році від сина Яна ІІІ – Костянтина перейшли до князів Жевуських.

    Вацлав Жевуський зібрав у замку велику колекцію цінних книг, картин, зброї, меблів. Діяла тут і друкарня. В замку був арсенал, величезна бібліотека та архів.

    Северин Жевуський (1787р) створив у маєтку алхімічну лабораторію у якій мав намір перетворювати неблагородні метали на золото. Відтоді замок почав занепадати. Багато цінних творів мистецтва зникає.

    На початку 20 ст. власниками палацу Сангушками проводиться реставрація і відкривається музей. Та під час Другої Світової війни він зазнає сильної руйнації, по її завершенні художні цінності були знищені радянськими військовослужбовцями, а те що вціліло було передано у львівські музеї. Після пожежі 1956 року від замку залишились лише голі стіни. У 60-х роках в замку проводиться реставрація .

    Підгорецький палац при радянській владі розорюється: спершу вивезли до Петербурга скульптури, які прикрашають територію Літнього Саду( білі мармурові бюсти Марії Казимирівни та Яна ІІІ Собєського), а після цього відкрили в ньому обласний санаторій для хворих на туберкульоз.

    У 1997 році рішенням Львівської держадміністрації замок передано Львівській галереї мистецтв.