Мукачівський замок "Паланок" 

    Ця неприступна фортеця розташована на 63-х метровій горі вулканічного походження. Археологи вважають, що в 9 столітті тут існувало древнє слов’янське городище.

З утворенням Угорського королівства в 10-11століттях король Ласло укріплює його кам’яними стінами, зробивши замок форпостом проти набігів половців та татар.

    У кінці 13 ст. – початку 14ст. Мукачівська фортеця стала важливим оборонним центром усієї північно-східної частини королівства. Саме тому в замку проводиться суттєва реконструкція в романському стилі, та наприкінці 14 століття виникає ідея перебудувати цю оборонну споруду так, щоб у ній могла проживати князівська родина. Перебудову здійснив у 15столітті Федір Корятович, подільський князь із литовської династії Гедиміновичів.

    Наступні володарі фортеці впродовж 15-16 століть удосконалюють укріплення, розширюють фортифікаційні можливості. На цей час замок нараховував 14 веж, а у верхній частині знаходився великий палац.

    У 17-18 столітті Мукачівською твердинею володіють трансільванські князі династії Ракоці, які удосконалили замок так, що він не мав собі рівних у Центральній Європі. Та у 1782 р. замок перетворили на політичну в’язницю Австрії.

    З грудня 1805 р. до березня 1806 р. стіни твердині переховували від наполеонівських військ угорську Святу Корону.

    За радянських часів у замку діяла школа механізаторів та профтехучилище.

    З 1960року і до сьогодні у замку розміщується історичний музей, а у казармах гарнізону тепер відкриті картина галерея, художній салон та затишні кав’ярні.

    У давнину замкову гору оточував частокіл, який називали паланком, звідки і походить назва « Паланок».