Кременецький замок.

    Кременецький замок – фортифікаційна оборонна споруда , яка була зведена на високій горі (397м.), що панує над містом.

    Стіни цієї фортеці вистояли облогу татар 1240 року. Однак у 1261 року на вимогу Бурундая волинський князь Василько був змушений зруйнувати замок.

    У 14-15 столітті під час боротьби між Польщею та Великим князівством Литовським за Галицько-Волинські землі, місто Кременець переходило із рук в руки. Кожен новий його власник бажав відновити укріплення на Замковій горі. І лише литовському князю Любарту вдалося відбудувати кам’яну фортецю.

    Найбільший вклад в укріплення Кременецького замку вніс князь Януш, син польського короля Сигізмунда І. Згідно з люстрацією 1545року: замок був кам’яний, мав два мости на ланцюгах, три вежі, які називались «Над воротами», «Черлена», « Над новим домом», а також палац, приміщення для гарнізону і 25 городень (сховищ), Церкву Архістратига Михаїла.

    Природна недоступність гори, велика кількість зброї та запасів пороху, води та продуктів, давали змогу витримувати тривалу облогу.

    Та у 1648 році, після шести тижнів облоги, замок був зруйнований козацьким військом під проводом Максима Кривоноса. Відтоді на замковій горі залишились лише руїни: в’їзна вежа з готичним проїздом, вежа з боку міста та фрагменти оборонних стін із бійницями.